riweth
Это - не шило. Это внутренний стержень.

Навчання своє завжди починав здаля.

Велів, щоб тривогу кожну чи забаганку

Топили у жовтих хвилях старого Гангу,

Мов царське, але небажане немовля.

Велів, щоб зрікались обрисів і облич,

Молились на порожнечу, на біле світло.

О, як там співало, ах, як умирало й квітло,

Мішало парфумів пахощі і смоли.

І часом вривались у тихі, суворі сни

Веселі і злі боги, золоті слони.


Фото Pete Linforth