Ведись-не ведись на мотлох її принад,
проси-не проси зізнань, а чи то казок,
та все, що насправді важить – лише війна
весни із останнім снігом за цей газон.
Велике вікно, перехожі і голуби,
биття твого серця, садна і пухирі,
і навіть що ти не дуже її любив –
не важить і важить у цій дурнуватій грі.
Чи душі судомить так чи лише тіла,
чи час надійшов такий, чи іще не час,
куди там вона прийшла, а чи не прийшла,
чи ти не почав палити чи вже почав..
Це тільки війна зі снігом, лише трава,
це те, що завжди трапляється з усіма,
це кожен хоч раз на світі та відчував,
це кожен хоч раз на світі – та поламав.
Весна забирає місто і всі міста.
І кожен від сонця щулиться – просто так.
Фото Unsplash