зимно мені, бо у попелі іскри нема,
зимно, бо як нас з тобою за вітром полоще -
так не було ще.
Кожен порив налітає і щось та краде...
Місто, як ти, вузьколице, сердите, руде.
Кожен провулок у ньому — сторожке чекання,
це не востаннє.
Сонце іржею фарбує холодні дахи.
Вечір мій хижий і вітер зі сходу лихий...