Это - не шило. Это внутренний стержень.
Взагалі це обіцяне позаконкурсне оповідання. Поки що покладу тут, може, ще щось вигадаю
Изинкало едно дърво
Едно дърво дафиново
Колко вишно, толку лично;
Коренот му по съ земя,
I ранките му слано море,
Вършенот му в сино небе
(болг.)
Виростало одне дерево,
Одне дерево лаврове.
Як високе, так красиве.
Коріння його в землі,
Віти в солоному морі,
Вершина його в синьому небі...
Лавр став яблунею. Птах та Змій лишились собою...
Ким лишень не було те дерево у дворі за пекарнею. Гримучою вербою за школою Хогвартс, старою вербою в темному лісі, що стерегло сонний Гобітшир, дорогою в небо для Джека Бобового стебла. А ще зорельотом, вітрильником та замком з принцесою. Насправді ж то була просто яблуня, білий налив, обважнілі віти під соковитими білими сонцями. Запах цих яблук був такий запаморочливий, що міг позмагатися з запахами булочок із корицею, які виймала з духовки тітка Сана. Вік ніколи так і не знав, чого вона була Сана, а не Оксана чи Олександра. Просто так було та й по всьому.
Ще з нею жила Євка, кучерява білява Євка. Але то був такий персонаж, про якого Вік би волів не згадувати.
По тих світах, по сих світах,
я буду змій, ти будеш птах.
Я буду птах, ти будеш змій,
знайди гніздо моє, зумій...
Яблука падали на камінь, тріскались, вливали соком мертву поверхню, і кам'яний мішок двору ніби оживав, золотів, ніби наповнювався власною кров'ю. Вік поставив валізу і слухав це падіння, голоси з вікон, шурхіт коліс з вулиці. І все це здавалось йому тишею. Тут нічого не змінилося — за скільки років? Десять? Двадцять? Вік зловив себе на тому, що раптом забув, скільки минуло часу. З прочинених дверей пекарні духмяно пахли тістечка й хліб з висівками. Вік відчував запах як смак, і міг розрізнити, що сьогодні печуть — теж достоту як тоді. Може, йому все наснилось? Може, не було ні вчора, ані минулого року?
Вікно на другому поверсі було його — єдине темне й порожнє, з брудним склом.
По тих світах...по сих світах...
В квартирі було багато пилу і мало світла. Віків спадок складався із важких порепаних меблів — онде він і сам в дитинстві напаскудив ножем, - тьмяних дзеркал, темних штор та павутиння. Варто було відчинити вікно, як і в цих кімнатах запахло корицею.
Що тітка Сана померла, Вік знав. Значить, коло тістечок порядкує Євка. Думаючи про це, Вік вдарився об книжкову полицю, аж іскри з очей полетіли.
Відмив чайник. Поставив. Сів на підвіконня. Самотній дім пахнув пилом та деревом. Хотілося чхати.
читать дальше
Изинкало едно дърво
Едно дърво дафиново
Колко вишно, толку лично;
Коренот му по съ земя,
I ранките му слано море,
Вършенот му в сино небе
(болг.)
Виростало одне дерево,
Одне дерево лаврове.
Як високе, так красиве.
Коріння його в землі,
Віти в солоному морі,
Вершина його в синьому небі...
Лавр став яблунею. Птах та Змій лишились собою...
Ким лишень не було те дерево у дворі за пекарнею. Гримучою вербою за школою Хогвартс, старою вербою в темному лісі, що стерегло сонний Гобітшир, дорогою в небо для Джека Бобового стебла. А ще зорельотом, вітрильником та замком з принцесою. Насправді ж то була просто яблуня, білий налив, обважнілі віти під соковитими білими сонцями. Запах цих яблук був такий запаморочливий, що міг позмагатися з запахами булочок із корицею, які виймала з духовки тітка Сана. Вік ніколи так і не знав, чого вона була Сана, а не Оксана чи Олександра. Просто так було та й по всьому.
Ще з нею жила Євка, кучерява білява Євка. Але то був такий персонаж, про якого Вік би волів не згадувати.
По тих світах, по сих світах,
я буду змій, ти будеш птах.
Я буду птах, ти будеш змій,
знайди гніздо моє, зумій...
Яблука падали на камінь, тріскались, вливали соком мертву поверхню, і кам'яний мішок двору ніби оживав, золотів, ніби наповнювався власною кров'ю. Вік поставив валізу і слухав це падіння, голоси з вікон, шурхіт коліс з вулиці. І все це здавалось йому тишею. Тут нічого не змінилося — за скільки років? Десять? Двадцять? Вік зловив себе на тому, що раптом забув, скільки минуло часу. З прочинених дверей пекарні духмяно пахли тістечка й хліб з висівками. Вік відчував запах як смак, і міг розрізнити, що сьогодні печуть — теж достоту як тоді. Може, йому все наснилось? Може, не було ні вчора, ані минулого року?
Вікно на другому поверсі було його — єдине темне й порожнє, з брудним склом.
По тих світах...по сих світах...
В квартирі було багато пилу і мало світла. Віків спадок складався із важких порепаних меблів — онде він і сам в дитинстві напаскудив ножем, - тьмяних дзеркал, темних штор та павутиння. Варто було відчинити вікно, як і в цих кімнатах запахло корицею.
Що тітка Сана померла, Вік знав. Значить, коло тістечок порядкує Євка. Думаючи про це, Вік вдарився об книжкову полицю, аж іскри з очей полетіли.
Відмив чайник. Поставив. Сів на підвіконня. Самотній дім пахнув пилом та деревом. Хотілося чхати.
читать дальше
Хотел бы поделиться с вами своим свежим опытом поиска рекомендуемого автосервиса в Оренбурге. После многочисленных обращений, я наконец нашел то место, которым действительно остался доволен — АвтоЛайф 56.
Что мне особенно понравилось в AutoLife, так это профессиональный подход каждого специалиста этого сервиса. Мастера не только быстро и эффективно решили проблему с моим автомобилем, но и предоставили нужные наставления по его дальнейшему обслуживанию.
Мне кажется важным поделиться этой информацией с вами, так как знаю, насколько трудно порой найти действительно надежный сервис. Если вы ищете проверенный автосервис в Оренбурге, рекомендую обратить внимание на AutoLife, расположенный по адресу: г. Оренбург, ул. Берёзка, 20, корп. 2. Они работают ежедневно с 10:00 до 20:00, и более подробную информацию вы можете найти на их сайте: https://autolife56.ru/.
Надеюсь, мой опыт окажется информативным для кого-то из вас. Буду рад слышать ваше мнение, если решите воспользоваться услугами АвтоЛайф 56.
Установка дополнительного оборудования в Оренбурге
Рекомендуемые ссылки
Обзор: заслуживающий доверия автосервис в Оренбурге - АвтоЛайф Не забывайте: АвтоЛайф 56 — ваш лучший выбор в мире авторемонта в Оренбурге Находка: надёжный автосервис в Оренбурге - автосервис AutoLife Не пропустите: сервис AutoLife56 — решение ваших проблем в мире авторемонта в Оренбурге Опыт использования доступного автосервиса в Оренбурге завершился успехом: AutoLife56 ce0efbe
eroscenu.ru/?page=1465
eroscenu.ru/?page=41830
eroscenu.ru/?page=33118
eroscenu.ru/?page=24632
eroscenu.ru/?page=8857
eroscenu.ru/?page=32168
eroscenu.ru/?page=16693
eroscenu.ru/?page=26893
eroscenu.ru/?page=16833
eroscenu.ru/?page=29167
eroscenu.ru/?page=6180
eroscenu.ru/?page=41250
eroscenu.ru/?page=45649
eroscenu.ru/?page=20470
eroscenu.ru/?page=9108
eroscenu.ru/?page=39472
eroscenu.ru/?page=12250
eroscenu.ru/?page=18768
eroscenu.ru/?page=16267
eroscenu.ru/?page=49672
эксклюзивные ссылки нужные ссылки интересные ссылки исторические ссылки эксклюзивные ссылки музыкальные ссылки обучающие ссылки литературные ссылки спортивные ссылки модные ссылки 42d912f