Это - не шило. Это внутренний стержень.
Всі скарби достойні того, щоб одного разу знайтись,
Всі травневі багаття достойні того, щоб жарко палати.
Хто про це пам’ятає – могутній. Наприклад, як ти,
Якщо ти не боїшся іти, не чекаєш відплати.
Доплелися закляття, і попіл потроху остиг.
Всі скарби достойні того, щоб одного разу знайтись.
Настає до світання пора, коли сон, мов каміння, важкий.
Не хили голови чи схились на траву, чи як хочеш…
А туман крижаний, а примари шепочуть: «Покинь
Всі надії, всі сни, все своє доцвітання пророче».
Над туманом – туман, а у ньому побляклі зірки.
Настає до світання пора, коли сон, мов каміння, важкий.
Потім – заспане сонце торкнеться дерев і трави.
Оживи.
Фото Unsplash